7 січня 2026 року внаслідок важкої хвороби помер воїн Зозуля Борис Васильович. Йому було 59 років.

Борис Васильович народився 11 червня 1966 року в селі Рубань. Навчався у Рубанській загальноосвітній школі, після її закінчення здобув фах у Немирівському професійно-технічному училищі.

Разом із дружиною Зоєю Петрівною виховав трьох синів — Вадима, Віталія та Володимира.

Із 2014 року Борис Васильович разом із синами Вадимом і Віталієм брав участь в антитерористичній операції, мав статус учасника бойових дій. Із початком повномасштабного вторгнення всі троє знову стали на захист України.

Родина зазнала тяжких втрат. 19 грудня 2023 року під час лікування в Дніпровській міській лікарні помер син Вадим, 1988 року народження, старший сержант, військовослужбовець військової частини А1376.

16 квітня 2024 року під час виконання службових обов’язків поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області зник безвісти син Віталій, 1992 року народження, водій автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення танкового батальйону військової частини А1619. Станом на сьогодні він вважається зниклим безвісти.

У зв’язку із загибеллю одного сина та зникненням безвісти іншого Бориса Васильовича було звільнено з військової служби.

Він був опорою для своєї родини, дбайливим чоловіком і батьком, уважним дідусем, надійним другом.

7 січня 2026 року Борис Васильович помер під час лікування у Гайсинській центральній районній лікарні.

У скорботі залишилися дружина Зоя Петрівна, син Володимир, онуки Артем і Вікторія.

Вічна пам’ять Герою!