Йому було лише 23 роки… Він не встиг знайти кохання, створити сім’ю, розпочати мирне життя. Його юність і мрії обірвала війна, яка забрала життя молодого захисника України.

Ярослав Миколайович Миронюк народився 2 жовтня 2001 року, навчався у Жмеринському ліцеї №3. Після ранньої смерті матері він із братами залишився під опікою батька. Старший брат Олександр обрав професію залізничника, а Валентин і Ярослав стали на військову стежку, щоб боронити Україну.

Одразу після закінчення школи Ярослав вступив на строкову службу в Сухопутні війська. Уже через п’ять місяців підписав контракт і став на оборону держави. Виконував бойові завдання на Миколаївському та Херсонському напрямках у складі сил ППО, згодом — у саперних військах. Останній рік служби мужньо працював з побратимами 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, керуючи дронами на передовій.

23 січня 2025 року Ярослав загинув під час виконання бойового завдання біля села Костянтинопіль Волноваського району Донецької області. У цей день він ще встиг зателефонувати брату Валентину, який також воює за Україну. Та ця розмова стала для братів останньою.

Ярослав назавжди залишиться у пам’яті як світлий, відважний воїн, який віддав життя за свободу й незалежність своєї держави.

Вічна пам’ять Герою!