22 грудня 2022 року на Луганщині загинув оборонець Богдан Корчун.

«Він був надзвичайно відданим Україні. З перших днів повномасштабного вторгнення постійно звертався до військкомату», — згадує його хрещена Наталія Володимирівна.

Пише видання “Суспільне”.

Він народився 8 вересня 1998 року у Вінниці, а згодом родина переїхала до Могилева-Подільського. Навчався у другому місцевому ліцеї, після чого закінчив технікум з відзнакою.

«Богдан був довгоочікуваною дитиною — у сім’ї було дві старші доньки, і батьки мріяли про сина. Він був життєрадісним, добре навчався. Коли приїхав на ротацію, говорив мені: “Мамо Наташо, після війни хочу вчитися на айтішника, подобаються комп’ютери”. Він дуже любив свою маму, Тетяну», — додає хрещена.

З перших днів вторгнення Богдан намагався добровільно вступити до війська — але через черги його постійно відкладали. «Він два місяці ходив щодня. А коли принесли повістку, пішов не роздумуючи. Речі були готові з першого дня», — каже Наталія.

Після мобілізації його направили до в/ч А7085. Підрозділ тримав оборону на Бахмутському напрямку. З 20 листопада до 1 грудня 2022 року Богдан мав коротку відпустку. 19 грудня він повернувся на службу вже як командир кулеметного відділення — його підвищили за стійкість і сміливість.

Того ж дня підрозділ зайняв передові позиції біля села Невське на Луганщині. У той період українські військові просунулися вперед на 8–18 км, що викликало особливо люті атаки російських сил.

За словами Наталії Володимирівни, 22 грудня зранку українські бійці відбили черговий штурм. «Їх на позиції було дванадцятеро. Богдан, як командир, сказав: “Хлопці, не відходимо ні на крок — землю не можна здавати”.»

Близько 10:40 важкого поранення зазнав один із бійців. Богдан, який був ще й парамедиком, надав йому першу допомогу. Українські оборонці продовжували тримати оборону.

О 11:50 російський танк вистрілив у дерево поруч із позицією. Осколок від снаряда рикошетом смертельно поранив Богдана. «Він загинув миттєво. Побратимів під вогнем тримали цілий день, тому винести його змогли лише ввечері», — розповіла хрещена.

Поранений боєць, якому Богдан надав знеболення, зумів дістатися евакуації, але помер у машині швидкої через значну крововтрату.

29 грудня 2022 року Богдана Корчуна поховали на Алеї Слави Могилева-Подільського. Командування висловило подяку родині за незламність підрозділу, що утримав позиції.

«Богдан як командир не дозволив відступити, не допустив полону. Хлопці вистояли й усі, окрім нього та тяжко пораненого бійця, повернулися з бою», — каже Наталія Володимирівна.

3 листопада 2023 року Богдана Корчуна посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
22 березня 2024 року нагороду передали його матері — Тетяні Корчун.