20 квітня 2025 року поблизу села Тарасівка на Донеччині загинув Андрій Євдокимов. Йому було лише 36 років — серце воїна зупинилося під час виконання бойового завдання.

Андрій народився 14 квітня 1989 року у Вінниці. Навчався у загальноосвітній школі №32, після чого опанував фах повара-кондитера у Вінницькому професійно-технічному училищі №2. Працював на Вінницькому молокозаводі, на підприємствах «Барлінек» та «Ковбаскофф», а також шість років трудився на кондитерській фабриці ROSHEN. Разом із дружиною виховував двох донечок, був турботливим чоловіком і люблячим батьком.

«Андрій був доброю та порядною людиною. Де б він не працював — всюди його цінували й поважали за сумлінність і відданість справі, — згадує дружина Світлана. — Він завжди робив усе правильно, з душею. Дбав про матір, безмежно любив нашу сім’ю, обожнював донечок. Для них він був найкращим татком у світі…»

У листопаді 2024 року Андрія мобілізували до Збройних Сил України. Після проходження підготовки у навчальному центрі він став до служби у 5-й окремій важкій механізованій бригаді. У званні молодшого сержанта виконував бойові завдання як оператор-навідник.

«Відтоді як ми отримали звістку, що Андрій зник безвісти, і до моменту обміну тілами минуло нестерпних пів року, — говорить дружина. — Нарешті він зможе знайти вічний спокій на рідній землі. Андрій зробив для України все, що міг…»

Воїна поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!