Андрій Сиротюк був прикладом мужності та відданості своїй Батьківщині. Під час повномасштабної війни, він пішов на фронт старшим солдатом, аби захищати свою рідну землю від російських агресорів. Він служив у 59-й окремій штурмовій бригаді Безпілотних систем імені Якова Гандзюка, де проявив себе як відданий і сміливий воїн.

Андрій не вагаючись став на захист України з перших днів війни. Він виконував свій обов’язок з честю та гідністю, завжди ставлячи інтереси країни вище за особисті. Проте, його життя обірвалося рано — 22 травня під час виконання бойового завдання внаслідок важкого поранення під час обстрілу з БМП в населеному пункті Новосілка на Донеччині.

Ця страшна втрата залишила глибоку рану в серцях рідних та близьких Андрія. Похоронна процесія, що пройшла через центральний парк Гайсина, була сповнена скорботи та гіркоти. Люди вийшли, щоб віддати останню шану герою, що пожертвував своїм життям заради майбутнього України. Всі, хто знав Андрія, говорили про нього як про людину, що любила життя, була сповнена мрій і прагнень, але, на жаль, не встигла здійснити їх через війну.

Після прощання з побратимами та рідними, Андрія поховали із військовими почестями на алеї почесних поховань центрального кладовища міста Гайсин. Важко передати словами горе матері та батька, котрі втратили сина, а син — батька.