Згорьована Україна плаче, страждаючи від втрат і бореться за майбутнє своїх дітей. Нам потрібно побороти пітьму, щоб настали тихі світанки, щоб почути спів птахів і тишу.
Сьогодні, 20 лютого, Козятин прощався з нашим Захисником Сергієнком Василем Миколайовичем.
Василь народився 26 березня 1994 року в селі Кордишівка. Зростав чуйним, сміливим та роботящим хлопчиком. Разом з братом Михайлом бігали цими вуличками, ганяли м’яча та ловили рибу. Тут закінчив школу та вступив до Козятинського училища залізничного транспорту. Зрозумівши, що цього йому замало, вступив до Вінницького будівельного технікуму. Відремонтував мамі хату та поїхав у Попільнянський район село Почуйки. Влаштувався в аграрну фірму «Ерідон» будівельником.
У 2015 році зустрів прекрасну жінку Оксану та її донечку Іринку і одразу зрозумів, що любить їх без міри і не може без них жити. У 2017 році одружилися. Народився син Кузьма.
На роботі його цінували та довіряли йому. Попри те, що він доволі часто був у відрядженнях, вдома він встигав все.
14 червня 2024 року був призваний до Лав Збройних Сил України.
Військовий вишкіл проходив у трьох навчальних центрах Житомирщини. Щодня телефонував і мамі, й дружині. Вони розповідали йому, як у них справи, а він намагвся розв’язувати всі питання.
Йому почала подобатись військова справа і казав: «Як закінчиться війна, я буду продовжувати цю справу і здобуду професійну військову освіту». Старші у званні підбадьорювали його і говорили, що у нього все вдасться.
На початку грудня його відправили на Сумщину. Якщо не міг телефонувати, то відправляв рідним смайлик, щоб не хвилювалися, щоб знали, що у нього все гаразд.
А 15 грудня 2024 року в районі населеного пункту Мала Локня, Суджанського району Курської області командир розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А 2298 Сергієнко Василь Миколайович загинув.
Лідер, який вів за собою в бій. Побратим, командир, друг, брат, кум, товариш. Добрий та щирий. Працелюбний та відповідальний, завжди готовий прийти на допомогу – таким його знали й назавжди запам’ятають близькі, рідні та друзі.
Похований Герой на кладовищі в селі Кордишівка.
Вічна пам’ять та слава Воїну! Низький уклін родині!
