Крижопільщина у скорботі… У вічність відійшов Захисник України – старший сержант Юрій Борисович КОЗАК. Його життя, сповнене любові до рідної землі, відданості родині та служіння Україні, обірвалося на полі бою.

Юрій Борисович народився 19 квітня 1973 року в Крижополі. Він був не лише воїном, а й турботливим чоловіком, батьком, дідусем. Його душа належала Україні, і серце билося в унісон із серцем Батьківщини.

Старший сержант Юрій Козак служив командиром третього відділення інженерних загороджень взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення – командиром машини однієї із військових частин Збройних сил України. Його руки створювали укріплення, які захищали побратимів, а рішучість та сміливість наближали день Перемоги. Проте  жорстока реальність війни забрала його життя… повернувся додому білим Янголом.

 2 березня 2025 року життєва зірка Героя-захисника згасла.

Останній шлях Героя

5 березня вся громада Крижополя зібралася, щоб провести Юрія Борисовича в останню путь. Костел Воздвиження Хреста Господнього наповнився молитвами та сльозами тих, хто прийшов віддати шану воїну. Рідні, друзі, земляки, побратими та представники адміністрації селища стали свідками цієї гіркої миті.

Його поховали із військовими почестями на кладовищі рідного селища. Постріли почесної варти пролунали в тиші, немов символ того, що Герої не вмирають. Вони залишаються з нами — у пам’яті, у наших серцях, у кожному клаптику української землі, яку вони боронили.

Вічна пам’ять і слава Герою-Захиснику

Громада висловлює найглибші співчуття дружині Анжелі Юріївні, донькам Анелії, Вікторії, Богдані, онукам, усім рідним і близьким. Україна втратила ще одного свого сина, але його подвиг назавжди вписаний у нашу історію.

Вічна пам’ять, шана та доземний уклін, Юрію.

Спочивай з миром.
Герої не вмирають!