Олексій Вознюк був матросом 36-ї бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Добровольцем боронив Батьківщину з позивним «Фізрук» від початку повномасштабного російського вторгнення. Пройшов бойовими шляхами південь та схід України. Життя воїна обірвалося 14 лютого поблизу села Графське Сумської області. Йому було 45 років.
Народився Олексій Вознюк 1 січня 1980 року у Вінниці. Після навчання у 25-й загальноосвітній середній школі закінчив Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського за спеціальністю фізичне виховання та спорт. У цивільному житті працював у торговельній сфері. Мав сім’ю та трьох дітей. Опікувався матір’ю.
«Всі, хто знали Олексія, скажуть, що він був у всьому справжнім. Не грав у почуття, а жив ними. Це, зокрема, можна було побачити, коли виступав за міську команду з гандболу, як дивився на своїх дітей та скільки доброти дарував людям, – розповідає дружина Небесного Воїна Анаіда. – Високі моральні принципи не дозволили йому спокійно дивитися як ворог нищить країну. Щоб нічого не трапилося з нами, тими кого любив і ким дорожив, Олексій вирушив на війну та кожний свій день присвятив справі наближення Перемоги».
