Дмитро Крамничний (1995–2024)

Народився: 9 листопада 1995 року, село Селище.

Освіта та професія: Навчався у Селищанській школі, здобув освіту автослюсаря. У мирному житті працював будівельником.

Військовий шлях

27 лютого 2022 року Дмитро, не маючи жодного військового досвіду, добровільно звернувся до військкомату в Тиврові, аби отримати бойову повістку. Після цього він повідомив родину про своє рішення.

“Він сказав нам, що йде, аби ми спокійно спали”, – пригадує дружина загиблого Аліна.

Спочатку Дмитро пройшов коротке навчання в Чернівцях, а потім був направлений в Авдіївку. Там він виконував обов’язки командира міномета, більше року героїчно обороняючи позиції.

За час війни лише раз мав змогу повернутися додому – у жовтні 2022 року. Остання зустріч з дружиною відбулася у лютому 2024 року, коли вона разом із товаришами доставила машину, кошти на яку збирала уся громада.

“27 травня він написав востаннє. Сказав, що йде з піхотою на надскладне завдання, і що зв’язок із ним пропаде… Він відчував. Він попрощався зі мною і з дітьми”, – розповідає дружина.

28 травня 2024 року під час мінометного обстрілу з боку противника, виявивши стійкість та мужність, Дмитро загинув…

Пам’ять

Залишилися мати, батько, двоє братів, сестра, дружина та двоє маленьких діток.

Герой похований на кладовищі в селі Селище.

Вшанування та нагороди

• Почесна відзнака командира військової частини А4007 «За оборону Авдіївки».
• Медаль “Захиснику Вітчизни” (посмертно), указ Президента України В. Зеленського від 05.09.2024 року №611.