Він умів бачити красу в простих речах, захоплювався літературою, писав проникливі вірші, любив музику та понад усе цінував свою родину. Навіть на передовій не полишав творчості й розпочав роботу над фантастичним романом. Та завершити задумане йому не судилося…

21 квітня 2026 року війна забрала життя вінничанина, українського воїна Сергія Ількова з позивним «Альф». Йому було лише 38 років…

Про втрату повідомила Вінницька міська рада.

Сергій Володимирович Ільков народився 1 серпня 1987 року в одному з великих промислових центрів Заполяр’я. Проте невдовзі родина повернулася до Вінниці. Тут він пішов до першого класу, закінчив загальноосвітню школу №26, а згодом вступив до Вінницького будівельного технікуму. Здобув спеціальність техніка-будівельника.

Професійний шлях Сергія був пов’язаний із газовою галуззю. Він працював майстром-контролером у структурах «Вінницягазбудсервіс», «Газпостачсервіс», а також у Вінницькій філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Та найважливішим у його житті була родина. Для дружини він був коханим чоловіком, для сина — турботливим батьком, для батьків — люблячим сином. Разом із дружиною Вікторією виховував 15-річного сина.

У квітні 2023 року Сергій зробив свідомий вибір — став до лав захисників України. Військову службу розпочав у 148-й окремій артилерійській бригаді Десантно-штурмових військ. За час служби пройшов шлях від піхотинця до майстра безпілотних літальних апаратів.

Разом із побратимами боронив українські позиції на одному з найскладніших відтинків фронту — Покровському напрямку. За сумлінну службу та виконання бойових завдань був відзначений бойовими нагородами.

Останній бій Сергія відбувся 21 квітня 2026 року поблизу села Братське Синельниківського району Дніпропетровської області.

Із дитинства він мав тонку душевну організацію, цікавився музикою, любив тварин, але найбільше захоплювався літературою. Книги були для нього не просто способом провести час — вони відкривали цілі світи, надихали й допомагали осмислювати життя. Сергій сам писав поезію, створюючи глибокі та чуттєві вірші.

Навіть перебуваючи на війні, він не відмовився від своєї творчості. У фронтових умовах відкрив у собі ще один талант — почав писати прозу, художній твір у жанрі фантастики.

На жаль, завершити рукопис Сергій не встиг. Книга залишилася недописаною.

«Сергій мав рідкісний дар – щиро любити життя, цінувати кожну його мить і знаходити радість у простих речах, будь то захопливий матч його улюбленого “Ліверпуля”, знайома мелодія чи серія “Альфа”, – ділиться спогадами дружина полеглого воїна Вікторія. – Його оптимізм вселяв віру у власні сили в кожного, хто був поруч. Він володів глибокою, живою ерудицією, яка сягала значно далі за прочитані книжки. Попереду на нього чекало ще стільки несказаних слів і нездійснених справ, але, на жаль, це яскраве, сповнене світла життя навіки поглинула темрява… Та попри все, Сергій залишив після себе незгасний слід – світлу пам’ять, яка завжди житиме в наших серцях…»

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.