Він пройшов найзапекліші бої на сході України, пережив поранення та пекло Дебальцевського котла, виконав десятки успішних розвідувальних завдань. Але 11 листопада 2016 року його бойовий шлях обірвався поблизу Торецька на Донеччині. У бою з ворожою диверсійно-розвідувальною групою загинув український воїн Олександр Оцабера, відомий побратимам за позивним «Десант». Йому було лише 27 років…
Пам’ять про полеглого Захисника вшановує Глуховецька територіальна громада.
Олександр народився 23 липня 1989 року на Житомирщині. Він був наймолодшим серед дітей у багатодітній родині. У 1990 році сім’я переїхала до села Панасівка колишнього Козятинського району. Саме тут минули дитячі та юнацькі роки майбутнього воїна, тут він закінчив місцеву школу.
Згодом Олександр створив власну сім’ю. Одружився з коханою Анною, разом із нею виховував двох синів — Владислава та Євгенія. У нього було все, заради чого хочеться жити: родина, діти, плани та мрії.
Та коли Україна потребувала захисту, Олександр не залишився осторонь. Він став до лав оборонців держави й пройшов через справжнє бойове пекло.
Нікішино, Попасна, Артемівськ, Дебальцеве — це не просто назви населених пунктів у його військовій біографії, а місця важких випробувань, небезпеки та запеклих протистоянь. У грудні 2014 року Олександр отримав поранення. Пройшовши лікування та відновлення, він знову повернувся на передову, до своїх побратимів. Військовий обов’язок і відповідальність за тих, хто поруч, були для нього сильнішими за страх і біль.
Служив розвідником, був заступником командира відділення 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. За час служби взяв участь у десятках успішних розвідувальних операцій.
У ніч із 10 на 11 листопада 2016 року поблизу Торецька на Донеччині під час виконання бойового завдання група українських військових зіткнулася з ворожою диверсійно-розвідувальною групою. Олександр підірвався на фугасі. Цей бій став для розвідника останнім.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
