Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і надійним другом. Та коли Україна потребувала захисту, Віталій Заєць став до лав Збройних Сил. Свій останній бій воїн прийняв 7 вересня 2024 року на території Курської області. Лише 5 листопада 2026 року в рідних Скибинцях із ним змогли попрощатися.
Про життєвий шлях Захисника повідомила Погребищенська об’єднана громада.
Віталій Олексійович Заєць народився 19 січня 1991 року в селі Скибинці. Після закінчення Капустинецької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів продовжив навчання в механіко-технологічному коледжі Києва, де опановував професію електрозварювальника.
Першим місцем його роботи став Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, де Віталій працював завідувачем складу. Згодом чоловік переїхав до Вінниці та влаштувався автомеханіком на станцію технічного обслуговування автомобілів.
Найважливішим у житті Віталія була родина. Разом із дружиною він виховував сина та доньку. Діти були його найбільшою радістю, гордістю та сенсом життя.
28 вересня 2023 року Віталія призвали на військову службу. Він воював на Бахмутському напрямку, служив навідником кулеметного відділення кулеметного взводу механізованого батальйону. За мужність, відвагу та сумлінне виконання військового обов’язку Захисника відзначили нагрудним знаком «Золотий хрест».
7 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання Віталій загинув.
«Мій брат залишився для мене хорошим, вірним другом. Але в першу чергу Героєм. Героєм, який боровся зі злом, якому байдуже, кого вбивати — чи жінку, чи стару людину, чи дитину. Це зло, яке несе лише спустошення і ріки крові. Але Герої не вмирають. Герої не вмирають, коли вони живуть в наших серцях. Бо не так страшно вмерти на війні, як по війні бути забутим», — сказав брат загиблого Героя.
5 листопада 2026 року в рідному селі Скибинці Віталія Зайця провели в останню путь. У нього залишилися дружина, син і донька.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
