Сьогодні минають треті роковини загибелі Віталія Анатолійовича Лижнюка — воїна, який став на захист України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Життя захисника обірвалося 13 жовтня 2023 року поблизу села Терни на Донеччині під час ворожого артилерійського обстрілу.

Про свого земляка згадує Глуховецька селищна територіальна громада.

Віталій Лижнюк народився 4 червня 1970 року в селі Непедівка. Тут він закінчив школу. Згодом здобув професію електромонтера у Вінницькому професійно-технічному училищі № 13, після чого проходив строкову військову службу в ракетних військах.

Повернувшись до цивільного життя, Віталій закінчив Вінницьку обласну школу міліції. Понад десять років присвятив роботі в Козятинському районному відділі внутрішніх справ. Із 2003 року працював монтажником на будівництві в Києві.

Повномасштабна війна змінила звичний перебіг життя. 6 лютого 2023 року старший сержант Віталій Лижнюк отримав бойову повістку та без вагань вирушив захищати рідну землю.

Він служив у 21-й окремій механізованій бригаді — у 2-му механізованому батальйоні, 6-й роті, військова частина А4689. Обіймав посади оператора взводу управління та командира відділення. Разом із побратимами виконував бойові завдання на Лиманському напрямку, протистояв російським окупантам і боровся за українську землю.

13 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Терни Донецької області ворожий артилерійський обстріл обірвав життя Віталія Анатолійовича. Він дістав смертельні поранення, назавжди залишившись у строю українських захисників.

В скорботі залишилися: дружина Любов Володимирівна, єдина донька Жанна, онук Артемчик і мама.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.