14 липня 2025 року неподалік села Верхньокам’янське Сіверського району Донецької області загинув мужній захисник України Олександр Нітченко.
Олександр народився 10 листопада 1986 року в місті Прилуки Чернігівської області. У 1992 році розпочав навчання у загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №6 міста Прилуки. Після закінчення дев’яти класів, у 2002 році, вступив до Прилуцького фінансово-правового коледжу за спеціальністю «Правознавство», де здобув професію юриста.
У 2006 році Олександра призвали на строкову військову службу до лав Збройних сил України. Службу проходив у військовій частині А2084 на посаді стрільця, мав військове звання солдата.
У лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Олександр повернувся з Німеччини та долучився до захисту України. З лютого по травень проходив службу в роті охорони Прилуцько-Варвинського РТЦК та СП. У травні 2022 року його перевели до військової частини А0693, 54-ї окремої механізованої бригади, яка виконувала бойові завдання на сході України. Олександр служив у розвідувальному взводі 1-го стрілецького батальйону на посаді водія.
Із грудня 2022 року він виконував обов’язки тимчасово виконуючого обов’язки командира розвідувального взводу. У березні 2025 року Олександра офіційно призначили на посаду командира розвідувального взводу та присвоїли військове звання молодшого лейтенанта.
14 липня 2024 року Олександр зазнав поранення. Під час виконання логістичного завдання в його багі влучив FPV-дрон. Тоді всі, хто перебував у транспорті, дивом залишилися живими.
Рівно через рік, 14 липня 2025 року, під час виконання бойового завдання Олександр Нітченко загинув унаслідок прямого влучання ворожого FPV-дрона. Він їхав на тому самому багі та доставляв боєприпаси на позицію.
За час військової служби Олександр був нагороджений медалями «Учасник бойових дій», «Незламним Героям російсько-української війни», відзнаками «Золотий хрест» і «Хрест 54 ОМБР», а також орденом «За мужність» І–ІІІ ступенів.
Посмертно Олександра Нітченка нагороджено орденом Богдана Хмельницького.
«Він був люблячим чоловіком, батьком. Завжди вмів знайти час для сім’ї. Вмів підтримати у важку хвилину, яка б ситуація не була. Завжди говорив, що «все буде добре». Ніколи ні в чому не відмовляв, завжди йшов на допомогу, з яким би проханням до нього не зверталися. Був відповідальним, гідно виконував обов’язки на посаді командира. Турбувався про життя кожного підлеглого, хоч і був суворим.
Не раз дивився смерті в очі, не раз потрапляв на фронті в такі обставини, звідки вибратися живим здавалося неможливим. Вибирався, при цьому намагаючись зберегти свій особовий склад. Окрім останнього разу, коли загинув. Це непоправна втрата для всіх — для сім’ї, побратимів, друзів», — пише дружина полеглого воїна Марина.
Олександра Нітченка поховали в селі Товкачівка Чернігівської області.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
