15 травня 2025 року поблизу села Стара Миколаївка Краматорського району загинув 42-річний захисник України Тарас Васильович Маляренко, відомий серед побратимів за позивним «Маляр».

Про це повідомила Вінницька міська рада.

Тарас Маляренко народився 11 березня 1983 року у Вінниці. Навчався у середній школі №27, після чого здобув професійну освіту у Вищому професійному училищі №11 за спеціальністю «Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування».

Після строкової служби Тарас повернувся до цивільного життя та присвятив себе роботі. Серед підприємств, де він працював, було ТОВ «Аріта». Разом із дружиною Іриною чоловік виховував двох синів — нині хлопцям 16 та 12 років.

«Про такого батька, чоловіка і сина, яким був Тарас, можна лише мріяти. Він дуже любив дітей, віддавав нашим хлопчикам увесь свій вільний час. Вони до останнього вірили, що татко повернеться і вони знову підуть, як планували, на риболовлю чи по гриби, – розповідає дружина полеглого воїна Ірина. – Тарас мріяв поставити на ноги синів, дати їм можливість отримати гарну освіту, добудувати будинок… Бог знає, скільки всього доброго він міг зробити, але усе перекреслила війна…»

До захисту України Тарас Маляренко долучився у березні 2022 року. Спочатку військовослужбовець служив у 379-му окремому батальйоні охорони та обслуговування. Його завданням було забезпечення підрозділів боєприпасами та необхідним оснащенням на найгарячіших напрямках фронту.

Згодом головний сержант Маляренко став військовослужбовцем 109-ї окремої бригади територіальної оборони. Виконуючи обов’язки гранатометника, він воював на Донецькому напрямку.

Про службу Тарас майже не розповідав матері. Намагався не тривожити її подробицями фронтового життя і щоразу заспокоював короткою фразою:

«Мамо, в мене все добре, незабаром побачимося».

Для Віри Володимирівни ці слова стали особливо болючими спогадами. Вона згадує, що син передусім думав про її душевний спокій, тому навіть у найскладніші моменти беріг матір від зайвих переживань.

Після загибелі Тараса жінка зберігає його грамоти від командування частини — за зразкову службу та сумлінне виконання військового обов’язку. Серед нагород захисника — почесна медаль Президента України «За оборону України».

«Тарас був дуже доброю дитиною, справжнім патріотом, людиною честі та великого серця, – згадує мати. – Коли трагічно обірвалося життя мого старшого сина, а згодом передчасно пішов і чоловік, він залишився єдиною опорою та надією для мене. Моєю душею, моєю гордістю та усім всесвітом…»

Тараса Маляренка поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.