18 липня 2026 року поблизу села Новотроїцьке Комишуваської громади загинув захисник України Олександр Петречук. Життя воїна обірвав ворожий авіаційно-ракетний удар. Олександру назавжди залишилося 49 років.
Про загибель захисника повідомила Вінницька міська рада.
Олександр Григорович Петречук народився 1 січня 1977 року в селі Гавришівка. Він зростав у великій родині — батьки виховали п’ятьох дітей: трьох синів і двох дочок, одна з яких була сестрою-близнючкою Олександра.
Коли Олександру потрібно було йти до другого класу, родина переїхала до Малих Крушлинців. Там він закінчив місцеву школу. Згодом у Гущинцях здобув водійське посвідчення та пішов на роботу. Багато років працював у сільськогосподарському підприємстві в Малих Крушлинцях. До мобілізації був працівником ТОВ «Зерносвіт».
Олександр був одружений. Мав міцну родину, а для п’ятьох племінників залишався турботливим дядьком.
«Наші батьки вже давно залишили цей світ, але це не похитнуло родини, де кожен горою стоїть за іншого. Олександр був надзвичайно працьовитим, не боявся труднощів, завжди стійко долав їх і незмінно досягав мети, – згадує сестра-двійнючка полеглого воїна Ніна. – Він був дуже добрим і щирим. Його найвищою цінністю була любов: до близьких, односельців, рідної землі… На Олександра завжди можна було покластися. Брат нікому не відмовляв у допомозі й першим підставляв плече тим, хто опинився у скруті… Він так мріяв повернутися з війни додому, знову побачити жовте поле й блакить мирного неба. Нарешті обійняти нас і насолоджуватися свободою в незалежній Україні…»
До війська Олександр долучився у лютому 2025 року. Служив у 16-му полку підтримки Оперативного командування «Південь». Обіймав посаду командира відділення інженерних машин розгородження роти 3-го інженерного батальйону.
Його підрозділ виконував важливі завдання зі зведення фортифікаційних споруд на лінії зіткнення. За час служби Олександр працював на складних ділянках фронту — спочатку на Дніпропетровщині, згодом на Запоріжжі.
«Такі як Олександр – справжні герої війни. Щодня, попри ворожі обстріли, запеклий вогонь та складні погодні умови, вони рятують життя нашим бійцям. Утім їхній подвиг зазвичай не потрапляє до військових зведень, – розповідає племінник Роман. – Але на передовій їхня робота неоціненна, бо саме вона дарує воїнам відчуття безпеки та шанс ефективно виконувати бойові завдання».
18 липня 2026 року Олександр Петречук загинув поблизу села Новотроїцьке внаслідок ворожого авіаційно-ракетного удару.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
