28 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Новоселівське Сватівського району Луганської області загинув захисник України Ігор Володимирович Ткаченко. Йому навіки залишилося 33 роки. Про це повідомила Вінницька міська рада.

Ігор Ткаченко народився 9 листопада 1990 року у Вінниці. Після закінчення середньої школи №23 здобув вищу освіту в Ірпінській академії — підрозділі Державного податкового університету. Перші роки професійного життя присвятив роботі у торговельній сфері рідного міста, а згодом переїхав до Львова, де започаткував власну справу.

У Львові Ігор створив сім’ю. Разом із дружиною виховував доньку, а вже після початку повномасштабної війни у подружжя народився син. Родина була для нього найбільшою цінністю.

«Ігор мав веселу вдачу, був душею будь-якої компанії. Всі цінували його передусім за справедливість та принциповість. Якщо він бачив, що когось кривдять – миттєво кидався на захист слабших, – ділиться дружина полеглого воїна Ірина. – Мало хто знав, що за цією залізною витримкою ховалося напрочуд ніжне та неймовірно любляче серце, яке Ігор повністю присвячував родині. Він оберігав нас від усього. Іноді поруч із ним я почувалася третьою дитиною – настільки чоловік дбав про наш добробут і безпеку. Він мріяв колись придбати для нас будиночок у селі, щоб жити у спокої, ходити з донькою та сином на риболовлю, насолоджуватися спілкуванням з батьками та молодшим братом…»

Ще на початку повномасштабного вторгнення Ігор зробив свій вибір на користь захисту України. Він долучився до місцевої територіальної оборони й прагнув якнайшвидше вирушити на передову. Навіть можливість залишити країну, враховуючи близькість кордону, для нього не була варіантом.

Свій військовий шлях Ігор Ткаченко, позивний «Джоні», офіційно розпочав у квітні 2024 року. Після опанування спеціальності помічника гранатометника він став до виконання бойових завдань у складі 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади Десантно-штурмових військ.

«Чоловік не ховався й не намагався уникнути виконання військового обов’язку, – розповідає дружина загиблого Героя. – Єдине, що хоч трохи змушувало його діяти обачно, – це турбота про сім’ю, адже ми з донькою перебували далеко від дому та підтримки рідних. Проте, щойно отримав повістку, Ігор без вагань приєднався до війська».

28 червня 2024 року бойовий шлях Ігоря Ткаченка обірвався на Луганщині. Він загинув поблизу Новоселівського, виконуючи бойове завдання та захищаючи Україну.

Захисника поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.