Свій останній бій Василь Барановський прийняв 5 червня 2026 року поблизу села Оріхуватка Краматорського району Донецької області. Життя мужнього оборонця України обірвалося у 40 років.

Про загибель воїна повідомила Вінницька міська рада.

Василь Михайлович Барановський народився 23 липня 1985 року у Вінниці. З дитинства захоплювався футболом, але найбільше його приваблювала військова справа. Армійська дисципліна, відповідальність і служіння державі стали для нього не просто мрією, а життєвим покликанням. Після закінчення загальноосвітньої школи №15 вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Службу проходив із честю та гідністю, крок за кроком здобуваючи авторитет серед побратимів. Від лейтенанта до капітана — саме таким був його професійний шлях, побудований на наполегливості, відповідальності та бездоганному виконанні військового обов’язку.

У 2014 році капітан Василь Барановський із позивним «Шторм» став на захист України в зоні проведення антитерористичної операції. Коли ж у 2022 році розпочалося повномасштабне російське вторгнення, він одним із перших зустрів ворога зі зброєю в руках. У складі 107-ї окремої бригади територіальної оборони пройшов найгарячіші напрямки фронту — від південних рубежів до східних.

Близькі згадують, що значну частину свого життя Василь присвятив військовій службі. Попри суворі фронтові будні, він не втратив людяності, щирості та доброго серця. Особливо любив тварин і навіть на передовій знаходив можливість подбати про покинутих котів і собак.

«Василь був дуже турботливим сином, – згадує батько полеглого воїна Михайло Васильович. – Бажаючи вберегти нас від зайвих хвилювань, він нічого не розповідав нам про фронтові будні. Навіть про перенесене поранення ми дізналися значно пізніше. Жахи війни не зламали його світлу душу: Василь залишався життєрадісним, умів підняти всім настрій та вселити надію у краще. Він мріяв про закінчення війни та щиро вірив у перемогу України».

Для Василя найвищою честю було не звання чи висока посада, а можливість захищати рідну землю. Саме цьому він присвятив своє життя.

У скорботі залишилися батьки, сестра та 11-річна донька, яка назавжди зберігатиме пам’ять про свого батька-Героя.

Поховали Василя Барановського на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.