22 липня 2026 року минає дванадцять років від дня загибелі українського захисника, старшого солдата Олександра Савченка. Свій останній бій він прийняв у ніч із 21 на 22 липня 2014 року поблизу пункту пропуску «Довжанський» на Луганщині. Життя воїна обірвав ворожий мінометний обстріл.
Про роковини загибелі Героя нагадала Крижопільська селищна рада.
Олександр Юрійович Савченко народився 15 червня 1992 року в Крижополі у родині працівників міліції. Навчався у місцевій школі №2, активно займався важкою атлетикою та неодноразово ставав призером районних і обласних змагань. Спорт виховав у ньому силу духу, витривалість і наполегливість, які згодом знадобилися на військовій службі.
Після закінчення школи юнак вступив до Чорноморського вищого військово-морського училища імені Нахімова у Севастополі, де опанував спеціальність судноводія. У майбутньому мріяв продовжити навчання в Одеській морській академії та присвятити життя службі у Військово-Морських Силах України.
Після окупації Криму Олександр не залишився осторонь. У березні 2014 року він добровільно підписав контракт зі Збройними Силами України та був направлений навідником-оператором до 24-ї окремої механізованої бригади.
Разом із побратимами виконував бойові завдання на Луганщині. Понад місяць підрозділ перебував у ворожому оточенні, щодня витримуючи інтенсивні обстріли як із боку російського кордону, так і з позицій проросійських бойовиків.
У ніч із 21 на 22 липня 2014 року мінометний снаряд влучив у бліндаж, де перебували четверо українських військовослужбовців. Смертельний осколок обірвав життя Олександра Савченка. Захисникові було лише 22 роки.
За особисту мужність і відданість Україні Указом Президента України від 22 січня 2015 року Олександра Савченка посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Свій останній спочинок Герой знайшов у рідному Крижополі. У нього залишилися батьки — Юрій Дмитрович і Людмила Василівна, а також сестра.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
