20 червня 2024 року під час виконання бойового завдання обірвалося життя солдата Дмитра Лавровського. Його серце зупинилося внаслідок важких поранень, отриманих у бою, у хірургічному відділенні в населеному пункті Юрківка Запорізького району Запорізької області. Про це повідомило видання «RIA Козятин».
Дмитро Анатолійович Лавровський народився 20 квітня 1990 року в місті Цесіс (Латвія). Згодом разом із родиною переїхав до України, яка стала для нього домом. Навчався у Сестринівській школі, Козятинському училищі та закладах освіти в Погребищі. Працював у Києві, а перед повномасштабною війною — у Козятинському вагонному депо.
У грудні 2022 року Дмитра мобілізували до лав Збройних сил України. Він свідомо став на захист держави, яку вважав своєю Батьківщиною, адже тут жила його родина — мама та діти, тут був його дім.
Служив солдатом самохідного артилерійського взводу 2-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4712. Виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку, де й отримав поранення, несумісні з життям.
За відданість військовій присязі, мужність і самопожертву Дмитра Лавровського посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Рішенням 62-ї сесії Козятинської міської ради йому також присвоєно звання «Почесний громадянин міста Козятин».
Поховали захисника на кладовищі в селі Сестринівка.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
