Старший солдат Богдан Герчогло з позивним «Банан» пройшов фронт, поранення, контузії та найважчі випробування війни. Та його життя обірвалося не на полі бою. Після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17 червня 2023 року, воїн ще три тижні боровся за життя. 7 липня його серце зупинилося.

Про це повідомила Барська міська рада.

Богдан Герчогло народився 4 червня 1992 року в селі Чемериси Барські. Зростав у великій родині разом із двома братами та сестрою.

Після закінчення Балківської школи навчався у Барському будівельному училищі, а згодом здобув освіту в Конотопському будівельному технікумі. Працював майстром у будівельному училищі.

У 2017 році був призваний на строкову службу, після чого підписав контракт із Збройними Силами України. Служив стрільцем-помічником гранатометника, згодом — навідником. Після завершення контракту працював у Києві, однак із початком повномасштабного вторгнення долучився до територіальної оборони, а вже у травні 2022 року повернувся до лав ЗСУ.

Спочатку Богдан служив старшим стрільцем, а згодом став радіотелефоністом розвідувального взводу стрілецького батальйону. Побратими знали його за позивним «Банан».

«Бодя, — згадує сестра Катя, — це не просто мій брат, це була моя підтримка і опора. Він був людина-запальничка. Завжди готовий прийти на допомогу. Любив життя, планував майбутнє, мав багато мрій. Він ніколи не скаржився, навіть коли було дуже погано чи боляче. Але його очі завжди видавали мені все».

У перший день повномасштабної війни Богдан повідомив сестрі про своє рішення йти захищати країну.

«Кать, ми мусимо захистити свій дім. Не дай Боже завтра прийдуть до нас, то буде пізно бігти у військкомат. Я вже був у ТЦК і все вирішив. Завтра з речами на вихід», — сказав він.

Після навчань в Одесі воїн виконував бойові завдання на півдні України, захищав Миколаївщину, був навідником вогню. У вересні 2022 року отримав осколкове поранення голови та контузію, однак після лікування повернувся до своїх побратимів. Згодом воював на Донеччині, поблизу Авдіївки.

«Там було пекло, — згадує сестра. — Втрачати побратимів було дуже важко, особливо коли доводилося діставати тіла загиблих або рятувати поранених. Але він сумлінно і самовіддано продовжував службу».

У березні 2023 року Богдан знову зазнав контузії. Попри постійні головні болі та безсоння, не завершив лікування і повернувся на фронт. Тоді ж опанував роботу з безпілотниками та став радіотелефоністом.

У червні 2023 року отримав коротку відпустку. Рідні бачили, наскільки виснаженим він повернувся додому після місяців війни.

«Він дуже приїхав втомлений. Очі видавали весь біль і втому, та, попри це, він завжди посміхався. Моя підсвідомість хотіла набутись з ним якомога більше. Я ніколи раніше не обіймала його так, як тоді», — розповідає Катя.

Саме під час цієї відпустки сталася трагедія. Попри погане самопочуття, Богдан вирішив сісти за кермо свого мотоцикла.

«Та в якийсь фатальний момент дві недоліковані контузії, недоліковане поранення дали про себе знати. Свідомість на мить відключається, мотоцикл несеться прямо в стовп…» — згадує сестра.

Після аварії воїн ще три тижні боровся за життя, але врятувати його лікарям не вдалося.

Богдан Герчогло назавжди залишився в пам’яті рідних доброю, щирою та сильною людиною, яка не шукала легких шляхів і завжди була готова прийти на допомогу.

У скорботі за Захисником залишилися мати, сестра Катерина та брати. Один із братів, Євген, також боронив Україну в зоні АТО та служив у Збройних Силах до 2024 року. Інший брат, В’ячеслав, із перших місяців повномасштабної війни й донині стоїть на захисті держави.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.