Автор: Історії Героїв, Гайсинський район 

Втратив рідний дім, але не зрадив присязі: історія Володимира Компанійця

Володимир Компанієць

10 червня 2026 року в селі Чечелівка Гайсинської громади попрощалися із захисником України, добровольцем та старшим сержантом Володимиром Компанійцем. Серце Героя зупинилося 5 червня 2026 року в місті Самар Дніпропетровської області під час виконання обов’язків військової служби. Причиною смерті стала гостра серцево-судинна недостатність.

Про це повідомила Гайсинська міська рада.

Володимир Компанієць народився в селі Нове Запоріжжя Пологівського району Запорізької області. Навчався у Добропільській загальноосвітній школі, а згодом здобув фах муляра-монтажника у Добропільському професійно-технічному училищі №28. Після навчання пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України.

У мирному житті працював вогнетривником на підприємстві «Орфей-Запоріжжя». Після початку повномасштабного російського вторгнення одним із перших став до лав українського війська.

Службу проходив у званні старшого сержанта на посаді начальника складу взводу матеріального забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення 762-ї окремої бригади охорони, що входить до складу Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України.

Через окупацію рідного села родина військовослужбовця була змушена залишити Запорізьку область та знайшла прихисток у Чечелівському старостинському окрузі Гайсинської громади.

У Володимира Компанійця залишилися батько Володимир Степанович, дружина Олена Валентинівна, син Артем та доньки Валерія і Дарія.

Поховали захисника на Алеї Слави в селі Чечелівка з усіма військовими почестями.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.

Close