26 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Валентинівка Бахмутського району Донецької області загинув український воїн Олексій Варчак. Йому було 37 років.

Про втрату повідомила Вінницька міська рада.

Олексій Варчак народився 23 березня 1988 року у Вінниці. Виріс у багатодітній родині разом зі старшими братом і сестрою. Його дитинство не було легким — сім’я рано втратила батька, тож матері довелося самотужки виховувати дітей і ставити їх на ноги.

Навчався Олексій у вінницькій школі №10, а повну середню освіту здобув уже у Рівному. Там же опанував професію газоелектрозварювальника. Після навчання повернувся до Вінниці, працював у сфері виготовлення та встановлення ритуальних конструкцій. У мирному житті будував плани на майбутнє разом із цивільною дружиною, мріяв про власний дім та спокійне сімейне життя.

«Олексій був працьовитим і доброзичливим. Він завжди зустрічав світ із посмішкою, охоче допомагав сусідам і нікого не образив байдужістю, – згадує сестра полеглого Захисника Ліна. – Після війни хотів із дружиною придбати в селі затишний будинок, посадити сад, завести господарство й просто жити спокійним, щасливим життям…»

До лав Збройних сил України Олексій Варчак долучився взимку 2025 року. Служив гранатометником у складі 111-ї окремої бригади Сил територіальної оборони та виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту.

Рідні розповідають: попри серйозні проблеми зі здоров’ям, чоловік не шукав способу уникнути служби. Він свідомо прийняв рішення боронити країну.

«Олексій мав серйозні проблеми зі здоров’ям, але від військової служби не ухилявся. Отримавши повістку, він із честю пішов захищати Батьківщину та до останнього подиху залишався мужнім воїном», – розповідає сестра небесного воїна.

Поховали Олексія Варчака на кладовищі у мікрорайоні Пирогове у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.