Олег Остапенко загинув 1 травня 2024 року у бою на донецькому напрямку. Йому було лише 40 років…
Про загибель Захисника повідомила Вінницька міська рада.
Олег народився 23 березня 1984 року у Вінниці. Навчався у школі №6, після чого здобув освіту в Іллінецькому аграрному коледжі та Вінницькому торговельно-економічному інституті КНЕУ за спеціальністю «Фінанси».
Близько 15 років свого професійного життя він присвятив роботі у департаменті соціальної політики Вінницької міської ради. Працював у сфері соціального захисту населення, обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу програмного забезпечення в управлінні соціального захисту населення «Правобережне».
Навесні 2023 року Олег Остапенко був мобілізований до лав Збройних Сил України. На фронті, з позивним «Оскар», служив у складі 144-ї окремої піхотної бригади, де став командиром взводу.
«Олег був дуже доброю людиною. Після розмови з ним було враження, що всі неприємності та проблеми не мають жодного значення. Він вмів підтримати, вислухати – мав внутрішнє відчуття як допомогти, що сказати в потрібний момент. Завжди мав якийсь смаколик, щоб пригостити. Він надихав своєю добротою та позитивною енергією всіх навколо», – розповіла сестра його дружини Світлана.
Останній раз Олег приїздив до Вінниці у січні 2024 року. Навіть коротку відпустку він присвятив допомозі своєму підрозділу — займався отриманням автомобіля для частини, до збору коштів на який долучилися його колеги. Разом із підтримкою департаменту, який передав Starlink, зарядні станції та організовував благодійні заходи, це було важливою частиною забезпечення його побратимів на передовій.
«Останню посилку, яку ми надіслали, на жаль, Олег отримати вже не встиг… За нього це зробили побратими, яких він вважав другою родиною. Від них же у месенджер мені надійшли щирі слова співчуття та вдячності за те, що випала честь із ним служити. Написали: “Таких щирих людей, як Олег, у наш час небагато”. Він був завжди усміхнений, завжди позитивний. Навіть у важкі часи не падав духом, підставляв плече усім, хто потребував його допомоги. Так було у мирному житті, так було і на війні», – розповідає дружина загиблого Героя Тетяна.
У Олега Остапенка залишилися дружина, двоє доньок, мама та брат.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
