У ніч на 11 квітня 2026 року, під час виконання військового обов’язку поблизу села Нові Білярі на Одещині, внаслідок раптового загострення хронічних хвороб, перестало битися серце Юрія Івановича Чорнокоза. Повідомили в Гайсинській міській раді.

Юрій Чорнокоз народився 30 квітня 1973 року в селі Ярмолинці. Початкову освіту здобув у місцевій школі, а середню завершив у Кунянцях. З юних років вирізнявся витривалістю, тож обрав для себе фах коваля, який опанував в Миколаєві. Згодом працював у Ярмолинецькому колгоспі, а пізніше — у переробному підрозділі Ладижинської птахофабрики вантажником.

Він був турботливим батьком двох дітей і щасливим дідусем трьох онуків. У 2023 році, після мобілізації, свідомо став до лав Збройних сил України, щоб захищати рідну землю та свою родину. Відтоді ніс службу на передовій разом із побратимами, виконуючи завдання в найнебезпечніших районах фронту.

Юрій Іванович пройшов через запеклі бої на Донеччині — під Бахмутом, Авдіївкою, Слов’янськом і Покровськом. Попри неодноразові поранення, він щоразу повертався до служби.

Солдат служив водієм інженерно-саперного взводу військової частини А5263. Його життя обірвалося напередодні Великодня — у час, коли особливо відчувається цінність миру та родинного тепла.

Поховали захисника на Алеї Слави в рідному селі Ярмолинці з усіма військовими почестями.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.