На початку червня 2023 року поблизу Первомайського на Донеччині загинув український військовий Юрій Добровольський. Того дня його підрозділ брав участь у контрнаступальних діях. Разом із ним у бою полягли ще кілька бійців — ті, з ким він разом проходив підготовку в Естонії.

Про це повідомляє «Вільне радіо».

Юрій народився у селі Іванівка на Вінниччині. Коли йому було десять років, він пережив втрату батька. Згодом хлопця всиновила родина з Іллінців, куди він і переїхав.

Його племінниця Оксана Щенявська згадує: їх пов’язували не лише родинні зв’язки, але й міцна дружба — виросли разом, навчалися в одному класі, ділили дитинство.

«Ми разом, можна сказати, і родилися, і виросли. І навіть за однією партою в школі сиділи. Він і мою донечку хрестив. В нього мрія була одна: свою похресницю видати заміж і потанцювати на її весіллі», — розповідає Оксана.

Після школи Юрій здобув фах газозварювальника у Вінниці, однак працював у різних сферах — був охоронцем, а згодом працював у пекарні. Водночас мав творчу натуру: цікавився музикою, добре танцював, самостійно вчився створювати ритми.

«У нього ще була мрія стати артистом. Він музикою захоплювався і танцював дуже добре, у нього хист до цього. Сам навчився створювати музику, типу бітбокса, це нереально круто було», — згадує жінка.

Рішення піти до війська Юрій ухвалив у перші місяці повномасштабної війни. Спочатку через травму його не прийняли, однак уже на початку 2023 року він розпочав підготовку — навчався в Україні, а згодом і за кордоном.

За словами Оксани, відмовити його було неможливо — він завжди доводив розпочате до кінця.

У лавах Збройних Сил України Юрій служив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді. Виконував бойові завдання на Донеччині. Із рідними підтримував зв’язок навіть у найскладніші моменти.

«Найрадісніше було, коли він писав: “Мала, не переживай, я живий”. А в останній раз перед тим, як виходив на позицію, він мені сказав: “Мала, якщо я не вийду на зв’язок, то поховай мене коло батька”», — згадує Оксана.

Його життя обірвалося у бою — разом із побратимами, поруч із якими він готувався до війни і з якими розділив свій останній бій.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.