23 грудня 2025 року поблизу села Новоселівка Краматорського району в бою загинув Дмитро Бєда. Йому назавжди залишилося 23 роки.
Про це повідомила Вінницька міська рада.
Дмитро народився 12 квітня 2002 року у Вугледарі на Донеччині. Там він зростав, навчався і робив перші кроки у доросле життя. Після дев’ятого класу закінчив Вугледарський фаховий коледж Маріупольського державного університету за спеціальністю «Менеджмент». Працював на ДВАТ «Шахта Південнодонбаська №1».
Його цивільне життя обірвала війна. Із початком повномасштабного російського вторгнення Дмитро разом із родиною — мамою, дідусем, бабусею та прабабусею — був змушений покинути рідний дім. Родина переїхала на Вінниччину, подалі від бойових дій. Сам Дмитро оселився у Вінниці — місті над Бугом.
Тут, а згодом і в Києві, він намагався знайти себе в різних сферах: працював у торгівлі, у секторі поштових послуг, в охороні. Він не боявся змін і прагнув реалізувати себе, шукаючи своє місце в нових обставинах.
У 2025 році Дмитро Бєда добровольцем долучився до лав Збройних Сил України.
«Перебуваючи на війні, Дмитро продовжував нас підтримувати. Обіцяв, що все буде добре, що попри відстань він завжди поруч, — розповідає мати полеглого воїна Олена. — Всі, хто знав Діму, підтвердять, що він був надзвичайно добрим, чуйним і веселим хлопцем, який ніколи не тримав образи та вмів пробачати…»
Він служив у складі 3-ї окремої штурмової бригади на посаді водія-кулеметника взводу. Без попереднього військового досвіду Дмитро опановував військову справу вже на передовій — у складних і небезпечних умовах фронту.
«Дмитро не мав досвіду військової служби, тож опановувати справу захисту Батьківщини йому довелося безпосередньо на фронтових шляхах. Такий вибір він зробив сам. Це була його позиція, — каже мати. — Дмитро тішився, що може принести користь державі, та дуже відповідально ставився до виконання бойових завдань і за потреби зголошувався йти у розвідку. У майбутньому хотів вивчитися ще на зовнішнього пілота БпЛА, щоб мати більше можливостей для протистояння ворогу».
Його життя обірвалося на фронті — у боротьбі за Україну.
Поховали Дмитра Бєду на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
