28 березня 2024 року під час виконання бойового завдання Дмитро Матвіяшин поклав своє життя за Україну.

Дмитро Васильович народився 22 березня 1988 року у місті Вінниця. Саме тут він прожив усе своє життя.

Закінчив школу-коледж №29. Після цього вступив до аграрного університету, де здобув вищу освіту. Ще з дитинства його великою любов’ю був футбол. Це було для нього не просто захоплення — це була частина його життя, його натхнення, те, чому він присвячував багато часу і років. Футбол став невід’ємною частиною його життя і згодом це захоплення передалося його старшому сину.

У цивільному житті Дмитро працював на приватному підприємстві протягом багатьох років. Його цінували й поважали як працівника і як людину. Він був працьовитим, відповідальним, добрим і щирим. Колеги завжди згадують його з повагою та теплом.

У 2010 році Дмитро одружився. Згодом у молодій сім’ї народилися двоє чудових синів. Старший — ніби відображення батька: схожий зовні, у манерах і характері. У вільний час Дмитро дуже любив риболовлю. Він часто брав із собою синів, проводив із ними час біля води, ділився спокоєм і теплом цих моментів. Чоловік любив і оберігав свою сім’ю.

Коли почалася війна, Дмитро не зміг залишитися осторонь. Його брат уже служив, і Дмитро, як справжній чоловік і захисник, також прийняв рішення стати на захист своєї родини, своїх дітей і своєї країни. Він вступив до лав 71-ї окремої єгерської десантно-штурмової бригади, де служив із честю, мужністю та відданістю.

28 березня 2024 року життя воїна обірвалося в бою.

Він залишив по собі світлу пам’ять, любов до футболу, тепло родинних моментів і найцінніше — своїх дітей, у яких продовжується його життя.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.