Автор: Місто Вінниця, Історії Героїв

Для нього виконання синівського обов’язку – було справою честі. Історія воїна Вадима Попеля

Вадим Попель

Він не мріяв про військову службу, але під час війни взяв до рук зброю, щоб захистити країну.

Вадим Попель загинув 5 березня 2024 року під час бойових дій поблизу села Тоненьке Покровського району. Йому було 38 років.
Про це повідомляє Вінницька міська рада.

Вадим Попель народився 3 березня 1986 року у Вінниці. Після закінчення школи №21 здобув фах оператора з обробки інформації та програмного забезпечення у Вінницькому професійному коледжі цифрових технологій та підприємництва. Працював переважно самостійно, виконуючи замовлення у сфері фрилансу. Виховував двох дітей.

«Вадим завжди прагнув мати свободу вибору, тому робота за фрилансом йому надзвичайно подобалася: жодного контролю, все на власну відповідальність, – розповідає брат полеглого воїна Віталій. – Втім, його дуже змінила війна. Вадим говорив про свою бригаду як про родину, де знайшов своє справжнє покликання. Він став воїном, якого поважали та який був готовий продовжувати боротися до переможного кінця».

З початком повномасштабного вторгнення Вадим добровільно долучився до Збройних Сил України. Служив гранатометником у складі 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони, виконував бойові завдання на Донеччині. За службу був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».

«Вадим не мріяв про військову службу, але, коли ворог прийшов на рідну землю, він безстрашно став на її захист. Не роздумував жодної хвилини, не зволікав і не чекав на повістку. Для нього виконання синівського обов’язку – було справою честі», – згадує Віталій.

Вадима Попеля поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.

Close