Їй було лише 23.
Життя, сповнене планів і мрій, обірвала війна.

У перший день повномасштабного вторгнення Ірина Фролова отримала важке вогнепальне поранення. Вона боролася — довго, вперто, як і личить справжньому воїну. Але 2 червня 2022 року її серце зупинилося в лікарні.

Пише Гайсинська міська рада.

Ірина народилася в Ірпені на Київщині, та її дитинство минуло на Вінниччині. Згодом родина повернулася до Київської області, де дівчина здобула середню освіту. Після школи обрала шлях сили й дисципліни — вступила до професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою.

Досягнувши повноліття, Ірина свідомо підписала контракт і стала до лав Збройних Сил України. Вона служила солдатом у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців, виконуючи обов’язки оператора-навідника. Ще задовго до 24 лютого вона вже знала, що таке війна: виконувала бойові завдання на сході України, у Донецькій та Луганській областях, мала статус учасниці бойових дій і водночас мріяла про просте — мирне життя у своїй країні.

Навіть під час служби Ірина продовжила навчання — вступила до Білоцерківського інституту економіки та управління, де здобувала фах психолога. Вона прагнула не лише захищати, а й допомагати людям.

У день, коли ворог прийшов у її дім, Ірина знову стала на захист. Важке поранення не зламало її дух — до останнього вона трималася, як справжній боєць.

“Вона була доброю і уважною онукою, турботливою донькою, люблячою сестрою. Її життя тільки починалося — вона могла б кохати, створити родину, стати матір’ю. Але обрала інший шлях — шлях захисту своєї держави й свого народу”.

Тепер їй назавжди 23.

Ірину Фролову поховали на кладовищі села Шура-Бондурівська. Її історія — це біль і водночас нагадування про ціну, яку Україна платить за свободу.

Вічна пам’ять Героїні!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.