Автор: Історії Героїв, Хмільницький район 

Так і не встиг приїхати у відпустку. Історія мужнього Захисника України Сергія Чеснюка

Сергій Чеснюк

Військовослужбовець Сергій Чеснюк із позивним «Малиш» загинув 18 листопада 2022 року поблизу міста Красногорівка на Донеччині. Під час евакуації пораненого автомобіль українських військових підірвався на міні, унаслідок чого офіцер згорів заживо. За кілька днів до цього, 7 листопада, йому виповнилося 56 років. Про захисника пише видання «RIA Козятин».

Сергій Чеснюк народився в Казахстані, де закінчив школу та вступив до вищого військового навчального закладу системи Міністерства внутрішніх справ у Новосибірську, обравши військову справу за прикладом свого дідуся. Служив у Туві, згодом працював учителем фізичної культури в одній зі шкіл Казахстану. У 1990-х роках переїхав до України, оселився в смт Глухівці. Тут працював електриком, згодом у будівельній сфері, займався землеробством і захоплювався технікою.

З перших днів повномасштабного вторгнення проводив фізичну підготовку для всіх охочих, а згодом вступив до лав 38-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України, де продовжив навчати побратимів.

Уже в травні перебував на передовій, командував ротою та воював разом із підлеглими на першій лінії. За час служби отримав кілька контузій, втратив слух на одне вухо, однак щоразу прагнув якнайшвидше повернутися до підрозділу.

Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «Захисник рідної землі».

«Наш тато був людиною з великої літери, він завжди нам допомагав. Батько ставився до всіх із повагою. Любив займатися землеробством. Своїми силами побудував будинок, гараж та всі прибудови. Любив техніку. Виростив двох синів, мав онука. Усі побратими, які з ним воювали, говорили про нього лише хороше, розповідали, яким відважним командиром він був. Рятував життя. Отримав дві контузії, втратив слух на одне вухо. Йому виповнилося 56 років, а через 10 днів він загинув. Це мав бути його останній вихід, після якого він хотів приїхати у відпустку, але так і не зміг. Усім не вистачає його підтримки, його порад, без нього опускаються руки», — розповів молодший син офіцера Євгеній.

Воїна поховали в рідному селищі. Удома на нього чекали мама, дружина та двоє синів.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.

Close