Життя молодого Захисника України Євгена Попова обірвалося 5 березня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Добропасове Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому було лише 22 роки. Про загибель воїна повідомила Вінницька міська рада.

Євген народився 14 квітня 2003 року в Маріуполі й був єдиною дитиною в родині. Після школи обрав мирну й творчу професію — вивчився на кухаря-кондитера у місцевому училищі. Та здійснювати мрії довелося відкласти: звістка про повномасштабне російське вторгнення застала його на строковій службі. У той момент юнак не сумнівався у своєму виборі — він вирішив стати на захист країни.

«Його найзаповітнішою мрією був вільний та відновлений Маріуполь, – розповідає тітка Небесного Воїна Олександра. – Через війну я з трьома дітьми та чоловіком від початку широкомасштабного вторгнення проживаю у Вінниці. Євген за можливості навідував нас. Він був дуже добрим, мав багато захоплень, вмів дружити та понад усе цінував у людях щирість, вірність і справжність…»

У грудні 2023 року маріуполець добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив у 92-й окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка, де як навідник броньованого тягача виконував завдання на найгарячіших ділянках фронту. Захищав Харківщину, воював на Бахмутському та Куп’янському напрямках. Попри численні контузії та три важкі поранення, щоразу повертався до строю й не залишав побратимів.

За мужність, відвагу та самопожертву Євгена Попова відзначили бойовими нагородами — відзнаками «Бахмутський рубіж», «Кров за Україну» та медаллю «Захиснику Вітчизни».

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.