4 березня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Чугуєве Синельниківського району Дніпропетровської області загинув Захисник України Анатолій Кислий. Про непоправну втрату повідомила Тульчинська міська територіальна громада.
Анатолій народився 16 січня 1997 року в селі Нестерварка. Навчався у Тульчинській загальноосвітній школі №3, водночас відвідував дитячу музичну школу та займався шахами у клубі «Оракул». У 2012 році вступив до Немирівського фахового коледжу будівництва та архітектури, де здобув спеціальність у сфері цивільної інженерії (маляр-штукатур). Під час навчання брав участь у художній самодіяльності та неодноразово виборював призові місця на математичних олімпіадах.
У 2016 році працював у Тульчинській філії ТОВ «ТераФуд», однак того ж року зробив доленосний вибір — підписав контракт зі Збройними Силами України. Вже з 2017 року виконував бойові завдання в районі проведення антитерористичної операції.
За сумлінну службу, витримку та високий моральний дух воїн був неодноразово відзначений нагородами командування. Серед них — почесний нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, пам’ятна медаль «100 років прапору ВМС ЗСУ», а також відзнаки за участь у бойових діях та АТО.
Після завершення контракту Анатолій повернувся до мирного життя. Працював водієм, займався монтажем вікон і дверей, будував плани на майбутнє. У 2021 році в його житті сталася найщасливіша подія — народилася донечка Оля.
Та вже 25 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, він без вагань добровільно знову став до лав Збройних Сил України, щоб захистити свою родину і державу. Під час служби неодноразово зазнавав поранень і контузій, але щоразу після лікування повертався до побратимів і продовжував боротьбу.
Анатолій брав участь у боях на Миколаївщині, Донеччині та Луганщині, був серед тих, хто звільняв Херсон. За мужність і героїзм нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, нагрудним знаком «Знак пошани» Міністерства оборони України та відзнаками командування 59-ї окремої мотопіхотної бригади.
У Героя залишилися мама Людмила Василівна, батько Володимир Анатолійович та маленька донечка Оля — найдорожчі люди, заради яких він боровся до останнього подиху.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
