6 березня 2026 року під час виконання бойового завдання загинув захисник України Віктор Леонідович Слободянюк. Своє життя він віддав за свободу і незалежність держави.
Про це повідомляє Ямпільська районна газета «Ямпільські вісті».
Віктор народився і виріс у Ямполі. У дитинстві відвідував дитячий садок №5, а у 1992 році пішов до школи №2, яку закінчив у 2003-му. Вчителі згадують його як веселого, товариського та відкритого хлопця, який завжди вмів пожартувати, підтримати інших і заступитися за тих, хто потребував допомоги.
Змалку був привчений до праці. Уже з 15 років під час канікул працював разом із батьком на будівництві. Після школи влаштувався токарем на Ямпільський приладобудівний завод, згодом працював у Ямпільському кар’єрі. Хоча вищої освіти не здобув, мав справжній хист до роботи — був майстром на всі руки. Рідні та знайомі згадують, що він не боявся жодної фізичної праці і міг виконати практично будь-яку роботу.
Своє життя Віктор пов’язав із Ганною Хемраївною — учителькою німецької мови ліцею імені Івана Богуна Ямпільської міської ради. У подружжя народилися дві донечки.
Сьогодні про Віктора згадують ті, хто знав його з дитинства.
Друг дитинства Валерій Якименко розповідає:
«У лютому йому виповнилося лише 40 років. Віктор був дуже доброю людиною: веселий, щирий, надійний. З тих людей, на яких завжди можна було покластися. Він завжди міг допомогти, підтримати, підставити плече у важку хвилину. Згадую наше дитинство. Одну з веселих поїздок на велосипедах у село Буша. Тоді це була справжня пригода — багато сміху, розмов і відчуття свободи. Це лише один із багатьох світлих спогадів, які назавжди залишаться зі мною. Важко повірити, що його більше немає поруч. Ще важче змиритися з тим, що війна забирає таких людей — справжніх, світлих, щирих. Висловлюю щирі співчуття його рідним і близьким. Особливо дружині та його матері, яких я добре знаю. Важко знайти слова, щоб передати біль такої втрати. Для мене Віктор назавжди залишиться хорошим другом і людиною з великим серцем. Світла пам’ять тобі, друже… Спочивай з миром».
2 травня 2025 року Віктор Слободянюк був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив солдатом — інспектором прикордонної служби 2 категорії (оператором) радіоелектронної та радіотехнічної розвідки підрозділу розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів.
6 березня 2026 року під час виконання бойового завдання у населеному пункті Сергіївка Донецької області воїн загинув. За попередньою інформацією, причиною смерті стало отруєння невстановленою речовиною.
Віктор Слободянюк знайшов свій останній спочинок на Алеї Слави Ямпільського кладовища.
У нього залишилися молода дружина, дві донечки — четвертокласниця Ясміна та півторарічна Фаїнка, мама і сестра. Для рідних і близьких він назавжди залишиться люблячим чоловіком, турботливим батьком і доброю людиною.
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
