Він одним із перших прийняв на себе удар, коли російські війська розпочали повномасштабний наступ на Україну. 27 лютого ми вшановуємо пам’ять Героя — 21-річного офіцера Антонюка Антона Андрійовича, який загинув у лютому 2022 року.

Про мужнього Захисника розповідає Оратівська селищна територіальна громада.

Антон народився у селі Човновиця. Після закінчення школи свідомо обрав шлях військового — вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де навчався за спеціальністю «Військове управління». Саме під час навчання зустрів своє кохання, одружився. У подружжя народився син Маркіян — найбільша радість і гордість молодої родини.

Свій бойовий шлях офіцер із позивним «Директор» розпочав командиром механізованого взводу 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Виконував бойові завдання у районі проведення АТО/ООС. Попри молодий вік, мав авторитет серед побратимів, був вимогливим до себе, відповідальним і відданим військовій присязі.

23 лютого 2022 року підрозділ під його командуванням прибув на визначені позиції поблизу столиці. Вже наступного ранку розпочалося повномасштабне вторгнення. Із перших годин великої війни військові стали на захист держави, стримуючи просування противника.

27 лютого елітні підрозділи російського десанту та морської піхоти здійснили прорив української оборони. Бій прийняли воїни 72-ї бригади. Ворог значно переважав у живій силі та техніці, однак українські захисники мужньо тримали позиції, не дозволяючи окупантам просунутися вперед. Ці бої стали одними з ключових у перші дні оборони країни.

У тому запеклому протистоянні Антон Антонюк отримав смертельні поранення. Він загинув під час виконання бойового завдання, до останнього залишаючись вірним присязі та українському народові.

За проявлений героїзм Захисника посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та присвоєно військове звання старшого лейтенанта.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.