Руслан Токар загинув 14 лютого 2026 року в селі Будки на Сумщині, мужньо боронячи Україну, її свободу та незалежність.
Про непоправну втрату повідомив на своїй сторінці голова Стрижавської територіальної громади Михайло Демченко.
Руслан народився 17 жовтня 1983 року в селі Бруслинівці. Навчався у місцевій школі, згодом продовжив освіту в Пеньківському ліцеї. Опанував професію тракториста. Працював на цегельному заводі, на складах. Його знали як працьовитого, щирого і надзвичайно доброзичливого чоловіка. Рідні згадують: Руслан завжди поспішав на допомогу, любив риболовлю, цінував прості радощі життя та понад усе — родинне тепло.
10 квітня 2025 року його призвали на військову службу. Старший солдат, старший стрілець-оператор стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 3 батальйону територіальної оборони військової частини А7031 — він гідно виконував свій обов’язок. За службу був відзначений численними нагородами та відзнаками.
У родині Руслан був наймолодшим. Мати, Ніна Пилипівна, згадує його як турботливого, уважного сина, який завжди підтримував тісний зв’язок із домом. Вона чекала і вірила, що він повернеться. Щодня молилася і надсилала повідомлення. Казала: «Я не вмію писати повідомлення», а він відповідав: «Мамо, пишіть, я розберусь». Та одного дня відповіді вже не надійшло…
Удома на нього чекали мама, сестри Наталя та Оксана, брати Віктор і Іван, які також стоять на захисті Батьківщини. Мати Захисника удостоєна почесного звання та нагороджена орденом «Мати-героїня».
Вічна пам’ять Герою!
Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.
