25 лютого минають два роки відтоді, як Оратівська громада втратила свого земляка — справжнього патріота України Юрія Григоровича Бузікова. Йому навіки залишилося 45 років.

Про це повідомляє Оратівська селищна територіальна громада.

Юрій народився 20 серпня 1978 року. Жив і працював у Києві, однак його родинне коріння — у селі Чернявка. Саме тут, на малій батьківщині, його провели в останню путь і тут він знайшов свій вічний спочинок.

Після закінчення дев’яти класів київської школи Юрій вступив до Вищого технічного училища №2, де здобув спеціальність механіка з ремонту швейних машин. У 1997 році отримав посвідчення водія. Працював на Салтівському комбінаті, згодом — на меблевій фірмі «Елайс». З часом започаткував власну справу — виготовляв меблі для дому. Працьовитий, відповідальний, із золотими руками — таким його знали колеги та замовники.

Разом із дружиною Валентиною Миколаївною виховували доньку Марію. Родина була для нього найбільшою цінністю та опорою.

1 листопада 2022 року Юрія мобілізували до лав Збройних Сил України. Після навчання у центрі підготовки в селі Старичі він продовжив службу старшим навідником мінометного взводу 53-ї окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха. Побратими знали його за позивним «Аскар».

Виконував бойові завдання на Миколаївському та Донецькому напрямках. Двічі зазнавав поранень — 5 березня поблизу Водяного та 17 листопада біля Семенівки. Та навіть після важких поранень Юрій повертався у стрій. Відновившись, знову ставав до бою, бо вважав своїм обов’язком захищати Україну до перемоги.

25 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Авдіївському напрямку поблизу села Тоненьке Покровського району ворожий снаряд обірвав його життя.

Вічна пам’ять Герою!

Онлайн-меморіальний проєкт «Книга Героїв» реалізовується журналістами медіа-холдингу “Новини Вінниці”, за підтримки ГО “Ми-Вінничани”, Благодійного Фонду “МХП – Громаді”, Благодійного Фонду Миколи Філонова.