Серце Захисника України Івана Нагорного зупинилося 15 лютого 2025 року. Йому було лише 35.

Пише Оратівська селищна територіальна громада.

Іван народився 4 липня 1989 року в Оратові. Після закінчення дев’яти класів Оратівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів вступив до Київського юридичного ліцею імені Ярослава Кондратьєва. Згодом успішно здобув вищу юридичну освіту в Академії внутрішніх справ.

Працював оперуповноваженим карного розшуку в Оратівському районному відділку поліції, згодом — спеціалістом в Оратівському відділі державної виконавчої служби. Із часом продовжив професійну діяльність у Києві.

Саме у столиці Івана застало повномасштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року. Не вагаючись, він з перших днів долучився до територіальної оборони. Виконував завдання національного спротиву в Києві, Бучі, Ірпені.

Іван понад усе любив Україну, свій народ і рідний край. Для нього захист держави був не обов’язком за наказом, а внутрішнім переконанням. Він боровся за те, щоб у майбутнього був шанс — для дітей, для родин, для всієї країни.

Свій бойовий шлях Іван Нагорний продовжив командиром мінометного розрахунку у складі 154-ї окремої механізованої бригади, створеної наприкінці 2023 року для захисту східних рубежів України. Підрозділ тримав оборону на найгарячіших напрямках — Харківському та Покровському.

Щирий патріот, хоробрий боєць за правду і справедливість, він самовіддано тримав стрій на Харківському напрямку поблизу Вовчанська.

28 грудня 2024 року під час атаки ворожих дронів Іван отримав важке поранення. Майже два місяці лікарі в шпиталях Харкова, Вінниці та Києва боролися за його життя. Він тримався…

Та, на жаль, наслідки тяжких травм, отриманих на фронті, виявилися сильнішими. 15 лютого 2025 року життя Захисника обірвалося.

Вічна пам’ять Герою!