14 грудня 2024 року для родини Ярослава Мельницького почався найважчий період — тоді вони отримали повідомлення про його зникнення безвісти. Майже рік близькі жили між надією й болем, щодня чекаючи звістки. Та нещодавно стало відомо найстрашніше: життя воїна обірвалося. Йому було лише 33 роки.
Про це повідомляє Вінницька міська рада.
Ярослав Мельницький народився 21 березня 1991 року у Вінниці. Навчався у школі №27, після чого вступив до Вінницького національного технічного університету, де здобув фах на факультеті машинобудування та транспорту. У цивільному житті працював на станції технічного обслуговування автомобілів. Мав міцну, щасливу родину, разом із коханою дружиною будував плани на майбутнє та мріяв про дітей.
«Вимріяні Ярославом двійнятка – син і донечка – народились наступного дня після його загибелі. На жаль, він так і не встиг потримати їх на своїх мужніх руках…» – із глибоким сумом каже брат полеглого Героя Богдан.
На початку повномасштабного російського вторгнення Ярослав добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у складі 21-ї окремої механізованої бригади. Виконував бойові завдання як стрілець, пройшов важкі бої на Харківщині та Донеччині. Згодом його підрозділ працював на Курському напрямку — саме там воїн прийняв свій останній бій.
Після бою 14 грудня 2024 року Ярослава визнали зниклим безвісти. Для родини розпочався довгий і болісний період очікування, який тривав майже рік. На жаль, підтвердилася трагічна звістка — захисник загинув.
За сумлінну службу та відданість Україні Ярослава Мельницького було нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України» та грамотою командування військової частини. Та найвищою нагородою для себе він вважав не відзнаки, а звільнення рідної землі від ворога.
«Потужний, впертий, міцний характером і волею – таким був Ярослав. У справі захисту держави, він не дозволяв собі бодай найменшої слабкості. Був справжнім воїном – взірцем високої честі та непереборної сили духу», – розповідає брат загиблого захисника.
Поховали Ярослава Мельницького на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вічна пам’ять Герою!
