Він залишився на позиції один. Уже поранений. В оточенні ворога. І тримав бій до кінця, щоб побратими встигли відійти. Саме так 22 червня 2024 року на Донеччині загинув молодший сержант Віталій Гура. Йому назавжди 34 роки. Лише у 2025 році його загибель вдалося офіційно підтвердити.
22 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі позицій «ДАМБА» поблизу населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області, у ході інтенсивного штурму противника, Віталій Гура зник безвісти за особливих обставин. Як з’ясувалося згодом, саме цього дня він прийняв свій останній бій.
Віталій Петрович Гура народився 28 січня 1990 року. Проживав у селі Томашівка Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
1 серпня 2023 року його призвали на військову службу за мобілізацією. Він проходив службу у складі військової частини А4982 — 144 окремої бригади, а також виконував бойові завдання у підрозділах, до яких був прикомандирований, зокрема у 47-й окремій механізованій бригаді.
За час служби Віталій зарекомендував себе як дисциплінований і надійний військовослужбовець. Побратими та командири поважали його за витримку, відповідальність і вміння діяти в складних умовах. Він мав лідерські якості і хорошу військову підготовку.
За матеріалами службового розслідування встановлено, що у день зникнення Віталій Гура діяв чітко за бойовим наказом. Не було жодних ознак самовільного залишення позиції, здачі в полон чи інших порушень. Його зникнення стало наслідком запеклого бою та штурму ворога.
За свідченнями побратимів, під час наступу противника Віталій залишився прикривати відхід підрозділу. Він прийняв бій і стримував ворога, даючи змогу іншим відійти на безпечніші позиції. Навіть отримавши поранення, продовжував чинити опір і до останнього виконував свій обов’язок як командир і боєць.
Упродовж року Віталія вважали зниклим безвісти. Родина не припиняла пошуків, використовуючи всі можливі законні шляхи, щоб дізнатися правду.
У 2025 році під час репатріації тіл загиблих його особу було встановлено. Загибель Віталія Гури підтвердили за результатами ДНК-експертизи. Після цього воїна з військовими почестями поховали на рідній землі.
Віталій Гура загинув, прикриваючи інших. Він залишився на позиції до кінця — і цим зберіг життя побратимів.
Рідні просять присвоїти Віталію Гурі звання Героя України
https://petition.president.gov.ua/petition/258504
Вічна пам’ять Герою!
