29 квітня 2022 року, перебуваючи у відпустці, раптово пішов із життя військовослужбовець Василь Підопригора.

Василь народився 3 грудня 1997 року в селі Скитка Липовецької громади. Навчався у місцевій загальноосвітній школі І–ІІ ступенів, яку закінчив у 2012 році. Після школи вступив до Зозівського професійного аграрного ліцею, де здобув фах механізатора.

Військовий шлях розпочав у 2016 році, вступивши до спецпідрозділу «Ягуар», де склав Військову присягу. Перше бойове випробування пройшов на Донеччині. Під час одного з боїв зазнав осколкового поранення, однак після лікування повернувся до строю й знову став поруч із побратимами. У ході боїв за один із населених пунктів Донеччини потрапив у полон. Після обміну військовополоненими продовжив службу. У 2021 році, завершивши контракт, повернувся додому.

Коли у лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, Василь без вагань з’явився до військкомату. Він знову став до лав захисників України та був зарахований до 59-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних Сил України. Для земляків він залишався щирим і відкритим, а для побратимів — відважним і надійним воїном.

Василь Підопригора не загинув на полі бою — смерть застала його вдома. 29 квітня 2022 року, під час відпустки, його серце зупинилося. Поховали захисника у рідному селі Скитка. У глибокій скорботі залишилися батьки та брати.

За мужність і вірність військовій присязі Василь Підопригора був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», нагрудним знаком «Учасник АТО», а також медалями «Ветеран війни — учасник бойових дій» та «За участь в АТО».

Вічна пам’ять Герою!