Раптово зупинилося серце воїна Миколи Подзерука. Солдат помер у військовій частині, де від початку повномасштабного вторгнення сумлінно ніс службу, захищаючи Батьківщину. Йому було 42 роки.

Про це повідомляє Томашпільська громада.

Микола Подзерук народився 23 серпня 1983 року у селі Колом’є Славутського району Хмельницької області. Змалку ходив до школи у сусіднє село Полянь. Після 9 класу навчався у професійно-технічному училищі в місті Понінка, здобув фах електрика. Після строкової служби повернувся додому, працював на хлібозаводі, деякий час жив і працював у Києві. Був одружений, виховував трьох дітей – Данила, Дмитра та Діану.

З 2015 року Микола жив у селі Велика Русава, де пов’язав свою долю з Катериною. Він став справжнім рідним для її дітей – Дмитра, Миксима та Ангелінки.

На початку березня 2022 року Миколу призвали за мобілізацією першим відділом Тульчинського РТЦК та СП. Солдат служив сапером у відділенні технічної розвідки евакуаційного взводу ремонтно-відновлювального батальйону. За відвагу та внесок у захист України його відзначили нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій».

9 січня 2026 року, перебуваючи у постійному пункті дислокації на Хмельниччині, Микола Подзерук раптово помер.

«Він був справжнім захисником і люблячим сім’янином, на якого можна було покластися в усьому», – кажуть про Миколу рідні та побратими.

У Миколи залишилися батько Микола Володимирович, сестри Валентина, Тетяна, Ольга, Юлія, брат Володимир, дружина Катерина, діти та велика родина.

Вічна пам’ять Герою!