Захищаючи державу від російської агресії, загинув житель Гнівані — молодший сержант Захарчук Руслан Олегович із позивним «Маджахед». 7 січня 2026 року воїн поліг у бою поблизу населеного пункту Оленокостянтинівка Пологівського району Запорізької області.
Про це повідомила Гніванська міська рада.
Руслан Захарчук народився 23 серпня 1995 року в селищі Сутиски. Навчався у Гніванській загальноосвітній школі №1, а згодом опанував спеціальність водія-електрика у Гніванському професійно-технічному училищі.
У 18-річному віці Руслан поїхав до Києва, де став активним учасником Революції Гідності. Уже за рік добровільно вступив до батальйону «Айдар». Свій перший бойовий досвід отримав на Луганщині поблизу Щастя, де виконував завдання як гранатометник. За сумлінну службу був неодноразово відзначений грамотами. Після складання військової присяги продовжив службу на Донеччині, де також передавав бойовий досвід молодшим побратимам.
На початок повномасштабного вторгнення Руслан перебував удома. Він одразу звернувся до військкомату, однак отримав відповідь чекати. Змиритися з цим не зміг — зв’язався зі своїм колишнім командиром і вирушив до Києва. Певний час займався волонтерською діяльністю. Під час боїв у районі Бахмута зазнав осколкового поранення та контузій. Після лікування і реабілітації пройшов додаткову підготовку та знову повернувся на передову.
Останнім місцем служби Руслана стала посада командира відділення — командира екіпажу безпілотних літальних комплексів штурмового батальйону військової частини А7400. Він вирізнявся високою відповідальністю, принциповістю та щирим уболіванням за долю України, ніколи не залишав людей у скруті й завжди намагався допомогти.
«За війну він ніколи не розповідав, не хотів, щоб ми хвилювалися. Знав, що я хворію, і казав, що все буде робити для мене, просив, щоб я не ходила на роботу та берегла себе», — згадує мати загиблого воїна Галина Павлівна.
Після загибелі сина вона отримала повідомлення від його командира: «Він був мені як брат. Я ніколи його не забуду. Пробачте, що не вберіг»…
Вірний військовій присязі до останнього подиху, молодший сержант Захарчук Руслан Олегович віддав життя за Україну 7 січня 2026 року.
У скорботі залишилися мати та молодший брат Героя.
Вічна пам’ять Герою!
