Автор: Місто Вінниця, Історії Героїв

Не бачив себе в тилу без Перемоги. Історія мужнього бійця Дмитра Іщенка

Дмитро Іщенко

12 липня 2024 року поблизу села Макіївка Луганської області в бою загинув вінничанин Дмитро Іщенко. Захисникові навіки залишилося 39 років.

Дмитро Іщенко народився 2 березня 1985 року. Після закінчення Вінницької загальноосвітньої школи №1 навчався у Вінницькому професійному училищі №7, де здобув фах кухаря. Проте працювати за спеціальністю не судилося — спочатку була строкова військова служба, а згодом він свідомо обрав шлях воїна й присвятив себе обороні країни.

«Дмитро добровільно пішов на війну у 2014 році. А коли агрессор масово рушив на нашу землю, був у строю вже 24 лютого. Навіть після важкого поранення про те, щоб комісуватися зовсім не думав. Не бачив себе тут без Перемоги. Казав, що кроку не зробить із передової, допоки Україна не буде звільнена від рашистів. Саме за це й віддав своє життя», – кажуть рідні полеглого Героя.

Свій бойовий шлях Дмитро Іщенко розпочав у 2014 році. Протягом трьох років він захищав Україну в зоні АТО/ООС у складі 9-ї окремої бригади спеціального призначення, виконуючи завдання снайпера. Із початком повномасштабного вторгнення знову став до бою — цього разу у лавах 131-го окремого розвідувального батальйону імені полковника Євгена Коновальця.

За мужність і самовідданість, проявлені на фронті, Дмитро був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, а також відзнакою Головного управління розвідки Міністерства оборони України «За відданість воєнній розвідці». Свій останній бій воїн прийняв 12 липня поблизу села Макіївка Луганської області.

Удома на Дмитра чекали мати, сестра та троє племінників.

Поховали захисника на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!

Close