Автор: Історії Героїв, Хмільницький район 

З дитинства мріяв стати військовим. Історія оборонця Сергія Александрова

Сергій Александров

30 січня 2025 року у лікарні міста Дніпра від тяжких поранень, отриманих під час бойових дій за Україну, перестало битися серце захисника Сергія Александрова. Йому було 28 років.

Александров Сергій Юрійович народився 27 березня 1996 року в селі Кашперівка Козятинського району. Він був єдиною дитиною в родині та з ранніх років мріяв присвятити своє життя військовій справі.

З дитинства Сергій цікавився технікою, охоче допомагав батькові по господарству, мав хист до кулінарії й часто тішив матір домашніми стравами. З особливою теплотою ставився до домашніх тварин, які завжди зустрічали його біля порогу. Він був допитливим, різнобічним і відповідальним — за будь-яку справу брався сумлінно та доводив її до кінця.

Після закінчення Кашперівського ЗНВК Сергій навчався у Вищому педагогічному коледжі, а згодом здобув вищу освіту в Київському педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова за спеціальністю «Фізичне виховання».

У спогадах рідних і друзів Сергій залишився доброзичливим, врівноваженим, життєрадісним і справедливим. Він будував плани на майбутнє, щиро піклувався про близьких і мав велике серце.

З 2021 року Сергій проходив службу у лавах Збройних Сил України. Після підготовки у навчальному центрі «Десна» був направлений до 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу (військова частина А0666), де обіймав посаду снайпера. У 2024 році пройшов додаткове навчання за фахом сапера у місті Львів. Від початку війни став на захист Батьківщини та до останнього залишався вірним військовій присязі, мужньо виконуючи бойові завдання.

Указом Президента України від 5 серпня 2022 року Сергія Александрова було нагороджено відзнакою «За оборону України», йому також надано статус учасника бойових дій. У складі підрозділу він боронив Миколаїв, Бахмут, Часів Яр, Краматорськ.

Сергій Александров отримав смертельні черепно-мозкові поранення 28 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Краматорськ. Від отриманих травм він помер 30 січня 2025 року в Дніпровській обласній лікарні.

Вічна пам’ять Герою!

Close