Бойовий шлях Сергія Сокора трагічно перервався 11 травня 2024 року. Саме того дня поблизу Вовчанська на Харківщині воїн зазнав тяжкого вогнепального поранення, несумісного з життям. Після тривалої боротьби серце Захисника зупинилося 4 липня… Йому було лише 49 років.

Сергій Сокор народився 2 червня 1975 року. Дитинство та юність провів у селі Райки Калинівського району Вінницької області. Після завершення школи здобув освіту у Вінницькому державному педагогічному інституті, а згодом — у Київській академії внутрішніх справ. Службі в правоохоронних органах присвятив багато років, пройшовши шлях від молодшого лейтенанта до підполковника. Був сімейною людиною, турботливим батьком трьох дітей.

«Сергій віддав своє життя за нашу перемогу, за звільнення рідної землі, – зазначають рідні Небесного Воїна. – Він завжди був там, де небезпечно, ризикував собою заради збереження правопорядку і спокою людей. Був справжнім, чесним, добрим…»

Підполковник поліції Сергій Сокор ще до початку повномасштабної війни неодноразово перебував у зоні АТО/ООС. У 2022 році він був серед тих, хто одним із перших став на шляху російської навали. У найскладніші місяці великої війни виконував бойові завдання на передовій, командуючи взводом у складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Та 11 травня 2024 року його шлях Захисника обірвався: поблизу Вовчанська він зазнав смертельного поранення. Після кількох тижнів боротьби за життя серце воїна перестало битися 4 липня.

Останній спочинок Сергій Сокор знайшов на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!