У ніч з 18 на 19 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, солдат Мальчевський Ігор Прокопійович зник безвісти. Лише через кілька місяців держава офіційно підтвердила його загибель.

Ігор Прокопійович народився 13 березня 1971 року в місті Нововолинськ Волинської області. З дитинства вирізнявся допитливістю, наполегливістю та щирим прагненням до знань. Навчався у місцевій школі, після чого вступив до Нововолинського електромеханічного технікуму, а згодом продовжив освіту в Тернопільській академії народного господарства, де здобув фах «облік і аудит». Працював за спеціальністю, зарекомендувавши себе як відповідальний і надійний фахівець.

Ігор був людиною діла — завжди готовий підтримати, допомогти, підставити плече. Саме за цю рису його щиро поважали колеги та знайомі. Він створив родину, став люблячим батьком для синів Романа та Віталія, яких виховував у дусі честі, порядності й відповідальності.

Згодом доля привела його до Козятина, де він працював у Комунальному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самгородоцької сільської ради». Мріяв про спокійні роки попереду — доглядати матір, дочекатися онуків, жити в мирній країні.

Та війна змінила все. З початком повномасштабного вторгнення Ігор Мальчевський разом із двома синами не вагаючись вирішили стати на захист Батьківщини.

У березні 2023 року Ігор Прокопійович був призваний до лав Збройних Сил України. Служив навідником 2-го гірсько-штурмового відділення 3-го гірсько-штурмового взводу 6-го гірсько-штурмового батальйону. У ніч з 18 на 19 лютого 2024 року, виконуючи бойовий наказ командира військової частини А1556 щодо переходу до оборони в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, воїн зник безвісти. Згодом стало відомо — він загинув, залишившись вірним присязі до останнього подиху.

Героя поховали на Алеї Слави міського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!