19 лютого 2024 року життя Захисника України Павла Цюпика обірвалося під час повернення з бойового завдання. Разом із побратимом він потрапив під інтенсивний мінометний обстріл. Воїнові було 32 роки.

Павло народився у Вінниці. Навчався у 33-й загальноосвітній школі, згодом у місцевому училищі опанував професію механіка. Пройшов строкову військову службу, після чого створив сім’ю. До початку повномасштабної війни працював на Вінницькій харчосмаковій фабриці.

До лав Збройних Сил України Павло Цюпик долучився у березні 2022 року. Служив у складі 115-ї окремої механізованої бригади, виконував бойові завдання на Донецькому напрямку, де також опанував роботу з безпілотниками. Згодом його перевели до 225-го окремого штурмового батальйону. Там Павло служив сапером — встановлював мінні загородження та знешкоджував вибухові пристрої противника. Саме під час виконання такого завдання й сталася трагедія: 19 лютого, повертаючись із позицій, він потрапив під масований мінометний обстріл і загинув.

«Павло був надзвичайно життєрадісним. Ніколи не втрачав оптимізму. Казав, що все буде добре. Навіть, коли був на війні, згадував лише кумедні моменти. Підбадьорював нас. Дуже тепло відгукувався про свого командира та бойових друзів», – розповіла дружина полеглого Героя Тетяна.

Удома на Павла чекали дружина, трирічний син та мати.

Поховали Захисника на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!