Автор: Місто Вінниця, Історії Героїв

Ніколи не показував страху чи розпачу… Історія оборонця Олександра Стасюка

Олександр Стасюк

18 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання на східному напрямку фронту, загинув захисник України Олександр Стасюк. Йому було лише 32 роки.

Олександр народився 9 березня 1992 року у селищі Вороновиця. Там минули його дитинство й шкільні роки. Після закінчення школи здобув фах у Фаховому коледжі економіки та права Вінницького кооперативного інституту за спеціальністю «Товарознавство у митній справі». Після строкової служби в армії залишився жити у Вінниці. Тут створив сім’ю, разом із дружиною виховував донечку та сина.

«Олександр був дуже світлою, доброю і щирою людиною. Для нас і для друзів він ніколи нічого не шкодував. Був люблячим чоловіком, турботливим татом, уважним сином і братом. Його втрата — це біль, який неможливо прийняти», — ділиться дружина полеглого Героя.

До лав Збройних Сил України Олександр став у 2024 році. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, де виконував обов’язки старшого солдата роти радіоелектронної боротьби. Серед побратимів мав позивний «Рошен» — так його називали ще з цивільного життя, адже тривалий час працював на кондитерському підприємстві. Саме цим іменем згодом назвали одну з позицій на бойовій мапі.

«Побратими часто писали мені, що для них Сашко був наче старший брат — добрий, веселий, завжди готовий підтримати. Він ніколи не показував страху чи розпачу, завжди заспокоював інших, казав, що все буде добре і ми прорвемося», — згадує дружина воїна.

Олександра Стасюка поховали у рідній Вороновиці. Його пам’ять назавжди житиме в серцях родини, побратимів і всіх, хто мав щастя знати цього мужнього, щирого та світлого чоловіка.

Вічна пам’ять Герою!

Close