25 грудня 2025 року, у день свого народження, на фронті загинув захисник України Геннадій Назаров. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу села Гірке Пологівського району Запорізької області. Воїну назавжди залишилося 54 роки.

Геннадій народився й виріс у Маріуполі — місті, яке стало для нього домом, джерелом сили й натхнення. Після закінчення школи здобув фах у морехідному училищі, працював мотористом на суднах торговельного флоту. Згодом пов’язав своє життя з промисловістю: працював механіком на «Азовмаші», оператором верстатів із програмним керуванням на підприємствах «УКпостач» та «Рошен-Маріуполь». Разом із дружиною та сином він змушений був покинути рідне місто на початку повномасштабного вторгнення та переїхати до Вінниці.

«У Маріуполі залишилося все наше життя — дім, створений з любов’ю, — згадує дружина загиблого Інна. — Але найбільше Геннадій тужив за морем, за його простором і свободою. Він був дуже скромною, працьовитою людиною, турботливим чоловіком і батьком, надійним другом».

Із 2024 року Геннадій Назаров проходив службу в складі окремого інженерного батальйону Сухопутних військ оперативного командування «Південь». Як водій, він виконував завдання з облаштування мінно-вибухових загороджень на найнебезпечніших ділянках фронту. Загинув, виконуючи бойове завдання, у день свого народження — 25 грудня.

Вічна пам’ять Герою!